Протидія булінгу


План заходів, спрямованих на запобігання

та протидію булінгу (цькуванню) в Долинському ліцеї №4

Заходи

Термін виконання

Хто відповідальний

1.

Діагностика стосунків у закладі освіти. Анкетування учнів та вчителів.

Протягом року

Соціальний педагог

Психолог  

2.

Проведення тренінгів для старшокласників з розвитку навичок спілкування та мирного вирішення конфліктів

Протягом року

Соціальний педагог

Психолог

3.

Складання порад «Як допомогти дітям впоратися з боулінгом»

Протягом року

Соціальний педагог

Психолог

4.

Контроль стану попередження випадків булінгу

Протягом року

Соціальний педагог

Завуч з виховної роботи

5.

Діагностика стану психологічного клімату класу

Протягом року

Практичний психолог

6.

Тренінг «Як навчити дітей безпеці в інтернеті»

Січень-лютий

Соціальний педагог

Психолог

7.

Тренінг з учнями на тему : «Стоп-булінг»

Квітень

Соціальний педагог

Практичний психолог

8.

«Правові наслідки боулінгу» у рамках співробітництва з інспектором ювенальної превенції.

Протягом року

(за запитом)

Завуч з виховної роботи

Соціальний педагог



Порядок реагування

на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти

та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)

1.    У день подання заяви видається наказ по закладу освіти про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.

2.    Створюється комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) зі складу педагогічних працівників (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьків постраждалого та булера, керівника закладу освіти та скликається засідання.

3.    Комісія протягом 10 днів проводить розслідування та приймає відповідне рішення:

-        якщо Комісія визнає, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять системний характер, про це повідомляються уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна превенція) та Служба у справах дітей;

-        якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згоден з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції  України із заявою.

4.    Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів Комісії.

5.    Кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), за наявності — спостерігачі зобов’язані виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.


ПОРЯДОК ПОДАННЯ ТА РОЗГЛЯДУ ЗАЯВ ПРО ВИПАДКИ БУЛІНГУ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

Процедура подання  (з дотриманням конфіденційності) заяви про випадки булінгу (цькування)


1.     Усі здобувачі освіти, педагогічні працівники закладу, батьки та інші учасники освітнього процесу повинні обов’язково повідомити директора навчального закладу про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

2.     На ім’я директора закладу пишеться заява (конфіденційність гарантується) про випадок боулінгу (цькування).

3.        Директор закладу видає наказ про проведення розслідування та створення комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), скликає її засідання.

4.     До складу такої комісії входять педагогічні працівники (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булерів, керівник навчального закладу та інші зацікавлені особи.

5.     Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу


1.       Директор закладу має розглянути звернення у встановленому порядку.

2.       Директор закладу створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.

3.       Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то директор ліцею повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

4.       Особи, які за результатами розслідування є причетними до булінгу, несуть відповідальність відповідно до частини другої статті 13 (вчинення правопорушень за статтею 1734) Кодексу України про адміністративні правопорушення.


Завантажити зразок заяви
надсилати заяви можна на ->  [email protected]


Міністерство цифрової трансформації у співпраці з ЮНІСЕФ та за інформаційної підтримки Міністерства освіти і науки України, Координаційного центру з надання правової допомоги та Міністерства юстиції України випустило чат-бот “Кіберпес”. У чат-боті можна дізнатись про те, як діяти дітям, батькам і вчителям у випадку кібербулінгу. 

“Минулого року ми ввели в законодавство поняття булінгу, зокрема і цькування дітей в інтернеті. Наступним кроком має стати національна система виявлення та встановлення відповідальності за кібербулінг. Під час карантину діти проводять багато часу в мережі, тож зараз вони особливо потребують зручного і швидкого механізму реагування на кібербулінг”, – прокоментувала запуск чат-боту державний експерт Директорату дошкільної, позашкільної та інклюзивної освіти МОН Оксана Савицька.

Чат-бот у Telegram і Viber допоможе дізнатись, як визначити кібербулінг, як самостійно видалити образливі матеріали з соціальних мереж, а також куди звертатись за допомогою.

У чат-боті “Кіберпес” можна знайти інформацію про те:

        - що таке «кібербулінг» та як він проявляється;
 
        - як визначити контент, що містить кібербулінг;
 
        - що робити, якщо вас кібербулять;
 
        - як видалити матеріали, що містять кібербулінг;
 
        - як попередити кібербулінг;
 
        - як не бути кібербулером.

За даними міжнародного дослідницького проєкту ESPAD, у 2019 році лише 6,7% опитаних підлітків в Україні не користувались соціальними мережам. Близько 45% підлітків проводять у соціальних мережах до 3 годин на день, а ще майже 50% – 4 та більше годин. 

Представниця ЮНІСЕФ в Україні Лотта Сильвандер зазначає, що в Україні близько 50% підлітків були жертвами кібербулінгу. 

“Кожна третя дитина прогулювала школу через кібербулінг. 75% підлітків у анонімному опитуванні підтвердили те, що Instagram, TikTok та Snapchat є основними соціальними платформами для цькування”, – додає вона. 

За результатами дослідження Всеукраїнської кампанії проти кібербулінгу Docudays UA, партнером якого виступив освітній омбудсмен Сергій Горбачов, станом на 1 квітня 2020 року судами було прийнято 482 Постанови щодо булінгу проти дітей. У 13% випадків справи стосувались кібербулінгу, зокрема погроз та принизливих коментарів та поширення фото і відео без згоди.

Довідково. ЮНІСЕФ визначає кібербулінг як цькування із застосуванням цифрових технологій. Кібербулінг може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах та мобільних телефонах, зокрема через: 

        - поширення брехні або розміщення фотографій, які компрометують когось у соціальних мережах;
 
        - повідомлення або погрози, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди.

Нагадаємо, що на платформі Prometheus можна пройти безкоштовний онлайн-курс «Протидія та попередження булінгу (цькуванню) в закладах освіти», що був створений за ініціативи МОН.